Прогноз сонячної активності: чи очікувати на геомагнітні збурення найближчими днями

Моніторинг сонячної активності залишається одним із пріоритетних завдань для наукової спільноти, адже стан нашого світила безпосередньо впливає на роботу супутникових систем, енергомереж та самопочуття людей. За останніми даними Британської геологічної служби, минулі вихідні, 4 та 5 липня, видалися для Сонця доволі неспокійними — зафіксовано численні викиди корональної маси. Втім, попри інтенсивність процесів на поверхні зірки, мешканцям Землі поки що не варто хвилюватися через потужні геомагнітні шторми.

Наразі астрофізики продовжують аналізувати отримані дані та проводять необхідні вимірювання. Попри те, що швидкість сонячного вітру залишається дещо вищою за звичну, метеорологи прогнозують її поступове зниження. Очікується, що вже протягом 7 липня показники повернуться до природного фонового рівня. Проте затишшя буде нетривалим: вже до вечора 8 липня космічна погода може дещо змінитися.

Чого чекати від «сонячного вітру» та корональних дір

До вечора понеділка фахівці очікують прибуття до Землі високошвидкісного потоку частинок, що вирвався з трансекваторіальної корональної діри. Цей потік спровокує невелике збурення магнітосфери, яке класифікують як слабку магнітну бурю рівня G1. Для більшості людей такі коливання пройдуть непомітно, однак метеозалежним особам та людям із хронічними захворюваннями варто звернути увагу на свій стан.

Варто пояснити, що таке рівень G1 за шкалою NOAA (Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США). Це найнижчий рівень за п’ятибальною шкалою геомагнітної активності. Такі бурі можуть спричиняти незначні відхилення в роботі енергосистем у полярних широтах або впливати на шляхи міграції птахів і тварин, але вони не несуть критичної загрози для сучасної інфраструктури.

Історично спостереження за магнітними бурями почалося ще у XIX столітті. Найпотужнішою за всю історію спостережень стала так звана «Подія Керрінгтона» 1859 року. Тоді геомагнітний шторм був настільки сильним, що спровокував відмову телеграфних систем по всій Європі та Північній Америці, а північне сяйво спостерігали навіть у тропічних широтах. Сучасні вчені наголошують, що в наші дні подібне явище могло б призвести до глобального блекауту, тому настільки ретельний моніторинг кожної корональної діри є життєво необхідним.

Сонячне затемнення серпня: рідкісний шанс для науки

Поки сонячні вітри готують помірні виклики, астрономи зосередили увагу на знаковій події літа — повному сонячному затемненню, яке відбудеться 12 серпня. Це явище традиційно вважається «золотим часом» для дослідників зовнішньої атмосфери Сонця.

Цього разу траєкторія повної фази затемнення проляже через окремі райони Гренландії, Ісландії, Іспанії та Португалії. На цих територіях небо на кілька хвилин зануриться в сутінки, відкриваючи неозброєному оку перлину сонячної корони — розріджену та надзвичайно гарячу зовнішню оболонку зірки, яку зазвичай неможливо побачити через яскраве світло фотосфери. Більша частина Європи, включаючи Україну, а також Канада та північні штати США зможуть спостерігати часткову фазу явища.

Окрім візуальної краси, серпневе затемнення має величезне наукове значення. Це унікальна можливість дослідити температурну аномалію сонячної корони, температура якої становить мільйони градусів, що значно вище за температуру самої поверхні Сонця. Це одна з найбільших загадок сучасної астрофізики, над якою вчені б’ються вже десятиліттями.

Для пересічних спостерігачів науковці вкотре нагадують про правила безпеки. Прямий погляд на сонце навіть під час часткової фази затемнення може призвести до незворотного пошкодження сітківки ока. Звичайні сонцезахисні окуляри не забезпечують належного рівня захисту, тому необхідно використовувати спеціалізовані фільтри або сертифіковані окуляри для спостереження за затемненням.