Магнітні бурі 25 вересня: чи чекати сонячних ударів перед вихідними? Прогноз активності та детальний графік небезпечних годин для метеозалежних.
Космічна погода: чого чекати від Сонця найближчими днями
Попри відсутність критичних спалахів на поверхні нашого світила, геомагнітна обстановка наприкінці вересня залишатиметься нестабільною. За даними фахівців Британської геологічної служби, Земля наразі перебуває під впливом корональних дір — особливих зон у сонячній короні, де лінії магнітного поля розмикаються, дозволяючи потокам заряджених частинок вільно вириватися в космос.
Саме через появу такої діри, що наразі «дивиться» безпосередньо в бік нашої планети, швидкість сонячного вітру суттєво зросла. Як наслідок, 25 вересня прогнозується виникнення слабких магнітних збурень, що за міжнародною класифікацією відповідають рівню G1. Це не є критичним показником для більшості технічних систем, проте метеочутливі люди можуть відчувати легке нездужання, головний біль або зміну артеріального тиску.
Протягом вихідних ситуація дещо стабілізується, проте про повний штиль говорити зарано. За попередніми розрахунками вчених, 26 та 27 вересня магнітосфера Землі перебуватиме в «активному» стані. Це зумовлено впливом ще однієї корональної діри. Хоча основний потік сонячної плазми від неї пройде повз планету лише по дотичній, його виявиться достатньо, щоб підтримувати певний рівень напруженості геомагнітного поля.
Варто нагадати, що магнітні бурі — це явище, викликане взаємодією сонячного вітру з магнітним полем Землі. Найпотужніші з них здатні виводити з ладу супутники, порушувати радіозв’язок на довгих хвилях та навіть спричиняти аварії в енергосистемах. Нинішня активність Сонця є частиною його природного циклу, який наближається до свого максимуму, тому подібні коливання ставатимуть дедалі частішими.
Відлуння давнини: календар, що передував Стоунхенджу
Поки сучасні астрофізики стежать за активністю Сонця за допомогою супутників, археологи знаходять докази того, що наші предки спостерігали за небесними світилами не менш ретельно тисячі років тому. У Чехії було зроблено сенсаційне відкриття: науковці розкопали рештки монументальної круглої споруди, вік якої оцінюють у 6 500 років. Цей об’єкт є значно старішим за легендарний англійський Стоунхендж або єгипетські піраміди.
Знайдена конструкція, відома як рондаль, за припущеннями вчених, виконувала роль складного ритуального центру та астрономічної обсерваторії одночасно. Її архітектурні особливості дозволяли тогочасним мешканцям Центральної Європи з високою точністю визначати дні літнього та зимового сонцестояння, а також відстежувати фази Місяця. Для ранніх землеробів неоліту ці знання мали не лише релігійне, а й життєво важливе практичне значення, адже від них залежали терміни проведення польових робіт.
Масштаби споруди вражають: вона була оточена глибоким ровом (близько 2,4 метра), на дні якого дослідники виявили рештки тварин і людей, що може свідчити про проведення масштабних жертвоприношень або обрядових поховань. Такі знахідки змінюють уявлення істориків про соціальну організацію та інтелектуальні спроможності тогочасних громад, демонструючи, що глибокий інтерес до космосу та його циклів супроводжував людство від самого початку цивілізації.