НБУ прогнозує стабільність ринку праці: що буде із зарплатами та чи чекати на їхнє зростання найближчим часом.

В Україні спостерігається стрімке зростання номінальних та реальних доходів населення, що зумовлено як дефіцитом кваліфікованих кадрів, так і специфікою функціонування економіки в умовах воєнного стану. Згідно з моніторингом Національного банку України, станом на травень поточного року середня заробітна плата в країні впевнено наблизилася до позначки у 31–32 тисячі гривень. Це зростання має двозначні показники: у номінальному вимірі рівень оплати праці піднявся на 22,6%, тоді як реальні доходи громадян, з урахуванням інфляційних процесів, зросли на 13,3%.

Цікаво, що на тлі загальноекономічних показників дедалі частіше звучать дискусії щодо кардинального перегляду фінансового забезпечення армії. Експерти та аналітики зазначають, що для адекватної мотивації та компенсації надзусиль середня виплата українському військовослужбовцю мала б сягати близько 300 тисяч гривень. Такий показник майже вдесятеро перевищує нинішній середній рівень доходів цивільного сектора, що підкреслює величезний розрив між ринковими реаліями та необхідністю підтримки обороноздатності держави.

## Ринок праці: між кадровим голодом та бюджетною підтримкою

Основним драйвером підвищення зарплат у 2024 році залишається критичний брак робочої сили. Роботодавці змушені конкурувати за фахівців, пропонуючи вищу оплату, аби втримати штат або залучити нових співробітників. Додатковим чинником стало певне уповільнення річної інфляції, що дозволило купівельній спроможності населення зростати швидше, ніж прогнозували на початку року. Водночас державний бюджет продовжує відігравати роль ключового фінансового донора: саме завдяки високим видаткам зберігаються високі темпи зростання зарплат у медичній сфері, освіті та інших галузях, які критично залежать від казенних асигнувань.

Статистика популярних сервісів із пошуку роботи, зокрема Work.ua, демонструє мінімальний розрив між очікуваннями пошукачів та пропозиціями бізнесу. Претенденти в середньому розраховують на 29 928 гривень, тоді як відкриті вакансії пропонують дещо більше — близько 31 952 гривень. Проте динаміка ринку свідчить про поступове охолодження: кількість нових резюме зростає значно швидше за кількість робочих місць (28% проти 4% відповідно), хоча загальні темпи поповнення кадрового резерву в порівнянні з весняними місяцями дещо сповільнилися.

## Структурні зміни та нові умови бронювання

Повномасштабна війна спричинила глибоку трансформацію структури зайнятості. Найбільший приріст штатних працівників демонструє переробна промисловість — понад 6,7% з початку року. Левова частка цього успіху належить підприємствам оборонно-промислового комплексу (ОПК), що стали локомотивом сучасної української індустрії. Рекордні показники зафіксовано у виробництві транспортних засобів, де кількість персоналу за рік збільшилася майже на чверть (24,8%). Також позитивну динаміку утримують IT-сектор, будівельна галузь та логістика. Натомість аграрний сектор, фінансова сфера та галузь культури продовжують втрачати кадри через мобілізаційні процеси та зниження інвестиційної активності.

Паралельно з цим держава шукає баланс між мобілізацією та збереженням працездатної економіки. Наразі активно обговорюється реформа механізмів бронювання співробітників. Одним із критеріїв пропонується встановити поріг офіційної заробітної плати. Зокрема, ініціативи передбачають можливість бронювання для підприємств, де середній оклад становить не менше 26 600 гривень. Ця сума є дещо нижчою за загальнодержавний середній показник, проте вона покликана вивести частину доходів із «тіні» та забезпечити стабільний приплив податків до бюджету, що є критично важливим для подальшого фінансування оборонного сектора та виконання соціальних зобов’язань перед громадянами.