Відлига скасовується? НБУ посилює контроль за обміном валют одразу після пом’якшення: що це означає для банків та клієнтів.

Національний банк України продовжує реалізацію політики подвійних стандартів у хорошому сенсі цього слова: водночас із лібералізацією безготівкових розрахунків регулятор суттєво «закручує гайки» у секторі готівкового обміну. Після того, як з 11 серпня українці отримали більше свободи у валютних операціях онлайн, НБУ звернувся до банківських установ із вимогою радикально переглянути підходи до фізичного обміну банкнот у касах. Головна мета — перекрити схеми дроблення великих сум, які використовуються для легалізації доходів або уникнення фінансового моніторингу.

## Під прицілом — «дропи» та штучне дроблення операцій

Згідно з останніми роз’ясненнями регулятора, банки мають звертати увагу не лише на разові операції, що перевищують поріг у 400 тисяч гривень, а й на серійні обміни. Аналітики Нацбанку виявили тенденцію, коли клієнти намагаються обійти систему, здійснюючи низку дрібніших транзакцій протягом короткого проміжку часу. Такі дії кваліфікуються як структурування валютних операцій з метою приховування їхнього реального обсягу.

Особливу увагу касири та служби безпеки банків тепер приділятимуть поведінковим факторам. До переліку підозрілих ознак потрапили випадки, коли клієнти обмінюються між собою готівкою, мобільними телефонами чи документами безпосередньо у черзі або біля віконця каси. Використання підставних осіб, так званих «дропів», серед яких дедалі частіше фігурують неповнолітні або соціально вразливі верстви населення, також стане приводом для блокування операції та проведення поглибленої перевірки. Окремим пунктом стоїть спроба клієнтів маскувати зовнішність — використання окулярів, головних уборів чи масок без медичної потреби тепер трактуватиметься як спроба уникнути ідентифікації системою відеоспостереження.

Цікаво, що нинішні вимоги є логічним продовженням закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів», прийнятого ще у 2019 році. Саме тоді було введено поняття «ризик-орієнтованого підходу», проте лише зараз, в умовах воєнного стану та необхідності контролю за відтоком капіталу, НБУ почав вимагати від комерційних банків його жорсткої та буквальної реалізації.

## Відеоконтроль як останній аргумент регулятора

Одним із найгостріших питань у взаєминах НБУ з підопічними банками стала робота систем відеофіксації. Регулятор зафіксував непоодинокі випадки «технічних збоїв», через які банки не могли надати записи підозрілих операцій на запит перевірки. НБУ наголошує: відеозапис у відділенні — це не просто засіб безпеки, а ключовий доказ у процедурі фінансового моніторингу. Завдяки камерам можна відстежити не лише рух банкнот, а й реальну взаємодію між клієнтами, яку неможливо зафіксувати в паперових звітах.

Банкам рекомендовано запровадити регулярний внутрішній аудит відеоархівів та провести додаткові тренінги для касових працівників. Останні мають навчитися розпізнавати психологічні профілі осіб, що здійснюють фіктивні операції. Фактично, касир сьогодні перестає бути просто технічним виконавцем і стає першою ланкою системи фінансової розвідки.

Історично український валютний ринок завжди був схильний до «тінізації» в періоди економічних турбулентностей. Згадаймо 2014-2015 роки, коли масове поширення набули так звані «валютні качелі» та робота нелегальних обмінників. Сьогоднішня стратегія НБУ спрямована на те, щоб максимально витіснити велику готівку в безготівковий сектор, де кожна гривня та долар залишають чіткий цифровий слід. Для пересічного громадянина, що купує кілька сотень доларів «на чорний день», ці зміни пройдуть непомітно. Проте для тих, хто намагається оперувати мільйонними сумами поза правовим полем, двері банківських кас стають дедалі вужчими.