«Шкідлива популістська ініціатива»: у Раді закликають негайно скасувати програму «Національний кешбек» та переспрямувати кошти на ЗСУ

Грошовий ресурс, який держава спрямовує на фінансування амбітної, але суперечливої ініціативи «Національного кешбеку», доцільніше перерозподілити на підтримку реального сектору економіки. Йдеться насамперед про пільгове кредитування за програмою «5-7-9%» та розширення механізмів страхування воєнних ризиків. Таку позицію озвучив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

На переконання очільника профільного комітету, сучасна бюджетна політика має базуватися на принципах максимальної ефективності кожного витраченого гривні, особливо в умовах дефіциту ресурсів під час війни. Наразі ж у державному бюджеті накопичилося близько 50 мільярдів гривень на різноманітні програми, які де-факто залишаються «замороженими» через бюрократичну неповороткість.

## Бюрократичні перепони та неефективні витрати

Данило Гетманцев констатує критичний стан освоєння бюджетних коштів розпорядниками нижчих рівнів. За його даними, кожна п’ята державна програма стикається з неможливістю пройти навіть початкові етапи реалізації. Проблема полягає в тому, що протягом першого кварталу року відповідальні особи не в змозі затвердити паспорти бюджетних програм у Міністерстві фінансів. Як наслідок, кошти, що могли б працювати на оборону чи економіку, просто «висять» на рахунках, не приносячи жодної користі суспільству.

Окрему увагу депутат приділив проєкту «Національного кешбеку», який передбачає повернення громадянам частини коштів за купівлю українських товарів. Попри те, що уряд нещодавно ухвалив рішення пролонгувати цю програму до весни 2028 року, фінансовий комітет ВР бачить у цьому кроці більше популізму, ніж економічної доцільності. За розрахунками фахівців, вплив кешбеку на зростання внутрішнього валового продукту (ВВП) оцінюється лише у 0,10%. У масштабах державної економіки такий показник перебуває в межах статистичної похибки, що ставить під сумнів необхідність витрачати на цей проєкт мільярди гривень.

Підприємницька спільнота також скептично ставиться до споживчих субсидій. Представники бізнесу під час консультацій з парламентарями наголошують, що пряме кредитування виробництва та покриття воєнних ризиків є значно пріоритетнішими завданнями. Відмова від кешбеку дозволила б акумулювати необхідний фінансовий ресурс для наповнення програми «Доступні кредити 5-7-9%», яка вже довела свою спроможність підтримувати малий та середній бізнес у найскладніші періоди.

## Еволюція державної підтримки: від стабілізації до розвитку

Програма «5-7-9%», яка сьогодні розглядається як головний реципієнт перерозподілених коштів, була запущена ще на початку 2020 року. Початково вона створювалася як інструмент для стимулювання відкриття нових власних справ та повернення українців з-за кордону. Проте з початком повномасштабного вторгнення її роль докорінно змінилася: програма стала «рятівним колом» для тисяч підприємств, дозволяючи їм релокуватися, відновлювати зруйновані потужності та зберігати робочі місця.

За час існування програми обсяг виданих кредитів перевищив позначку в сотні мільярдів гривень, а кількість підписаних договорів вимірюється десятками тисяч. Однак сьогодні програма потребує постійного підживлення, оскільки держава має компенсувати банкам різницю між ринковою та пільговою ставками. Брак фінансування призводить до затримок у виплатах компенсацій, що своєю чергою стримує банківську активність.

Паралельно з кредитуванням гостро постає питання страхування воєнних ризиків. Це напрям, який дозволяє залучати інвестиції навіть у прифронтові регіони, гарантуючи бізнесу відшкодування втрат у разі бойових дій. Спрямування коштів з неефективних «споживчих» проєктів на ці стратегічні цілі може дати набагато потужніший мультиплікативний ефект для економіки, ніж прямі доплати покупцям. На думку Гетманцева, виправлення «популістських помилок» минулого є необхідною умовою для виживання та подальшого відновлення промислового потенціалу країни.