Ліквідація 12 банків в Україні: що чекає на позичальників та чи потрібно тепер повертати кредити вчасно.

Борги перед банками-банкрутами: чому ліквідація установи не звільняє від зобов’язань

Серед українських позичальників побутує небезпечний міф: якщо фінансова установа припиняє своє існування, то й кредит автоматично анулюється. Проте юридична реальність кардинально відрізняється від цих сподівань. Позбавлення банку ліцензії та початок процедури його ліквідації не означає прощення боргів. Навпаки, контроль над кредитним портфелем переходить до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який стає головним фінансовим адміністратором і стягувачем.

Нещодавно ФГВФО актуалізував дані щодо стану справ у 12 збанкрутілих установах. До цього списку увійшли такі відомі гравці минулих років, як «Дельта Банк», банк «Фінанси та Кредит», «МР Банк» (колишній Сбербанк), «Мегабанк», «Мотор-Банк», «РВС Банк», «Комінвестбанк», «Промінвестбанк», «ВТБ Банк», «СП Банк», «Укркомунбанк» та «ЧБРР». Станом на середину 2024 року інформація про заборгованість у цих банках була офіційно оновлена, що є прямим сигналом для клієнтів: держава продовжує інвентаризацію активів.

Важливим нюансом є те, що відомості про боржників таких банків сьогодні вже не захищені банківською таємницею. Після внесення відповідних змін до профільного законодавства, ФГВФО отримав право оприлюднювати списки осіб, які ігнорують умови кредитних договорів. Це зроблено для того, щоб зробити процес ліквідації максимально прозорим, адже кожна повернута гривня з кредитного портфеля спрямовується на виплати вкладникам, які втратили свої заощадження. Фактично, недобросовісний позичальник затримує повернення грошей людям, які тримали депозити у тій самій установі.

Стратегія врегулювання: від добровільної реструктуризації до судового примусу

Фонд гарантування вкладів наголошує, що судові позови — це крайній захід, хоча й вельми ефективний. Коли справа доходить до засідань, боржник змушений сплачувати не лише тіло кредиту та відсотки, а й судові збори, витрати на правничу допомогу та виконавчі послуги. Це значно збільшує фінансове навантаження. Сааме тому позичальникам пропонують альтернативні шляхи вирішення проблеми.

Одним із найбільш лояльних інструментів є реструктуризація. Вона дозволяє розбити велику суму на керовані частини або змінити графік платежів відповідно до нинішніх фінансових можливостей клієнта. Програми реструктуризації від ФГВФО розробляються з урахуванням того, що банк уже не веде комерційної діяльності, тому умови часто можуть бути навіть вигіднішими, ніж у діючих комерційних банках. Ринкові експерти зазначають, що такий підхід допомагає очистити баланси та пришвидшити процедуру ліквідації, яка інколи може тривати роками.

Процес ліквідації банку — це складна багаторічна процедура. Коли НБУ визнає установу неплатоспроможною, у неї вводиться тимчасова адміністрація, а згодом розпочинається продаж майна та прав вимоги за кредитами. Якщо позичальник не реагує на пропозиції Фонду, його борг може бути виставлений на аукціон у системі «Prozorro.Продажі». У такому випадку право стягувати кошти переходить до третіх осіб — наприклад, до колекторських компаній або інших банків, методи роботи яких можуть виявитися набагато жорсткішими за державний регулятор.

Для стабільності всієї фінансової системи України критично важливо, щоб рівень повернення кредитів залишався високим. Це не лише дозволяє розрахуватися з кредиторами другої та наступних черг, а й позитивно впливає на загальний інвестиційний клімат. Зростання довіри до банківської системи та збільшення обсягу гривневих депозитів, яке спостерігається останнім часом, напряму залежить від того, наскільки ефективно держава справляється з виведенням з ринку неплатоспроможних гравців і захистом прав як вкладників, так і сумлінних позичальників.

Отже, найкраща порада для тих, хто знайшов свою установу у списку ліквідованих — не чекати повістки до суду, а ініціювати діалог з ФГВФО самостійно. Це дозволить зберегти чисту кредитну історію, що буде вкрай важливо після перемоги, коли попит на нове кредитування для відновлення житла чи бізнесу значно зросте. У сучасних умовах цифровізації приховати прострочений борг стає майже неможливо, адже інформація миттєво потрапляє до Кредитного реєстру НБУ та бюро кредитних історій.