Склади під прицілом: чи чекати дефіциту та на скільки злетять ціни на продукти за прогнозом МінАПК

Продовольча безпека під обстрілами: як Україна адаптує логістику та що буде з цінами

Повномасштабна агресія Росії внесла радикальні корективи у функціонування внутрішнього ринку продовольства України. Систематичні та цілеспрямовані атаки окупантів на великі складські комплекси та логістичні вузли змусили державу та приватний бізнес терміново шукати нові моделі життєзабезпечення міст. На тлі повідомлень про руйнування чергового термінала серед населення періодично виникає ажіотажний попит, проте у профільному міністерстві запевняють: підстав для паніки та очікування дефіциту немає.

За словами очільника Міністерства аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, країна володіє достатнім ресурсом для повного забезпечення внутрішніх потреб. Втім, умови війни диктують нові правила гри. Головним викликом сьогодні є не відсутність товарів, а складність їхнього безпечного зберігання та доставки до кінцевого споживача. Традиційна модель, коли величезні обсяги продукції зосереджувалися на великих хабах-розподільниках, виявилася надто вразливою перед ракетними загрозами.

Децентралізація складів та прямі поставки

Адаптація до воєнних реалій передбачає перехід на децентралізовану модель постачання. Замість утримання гігантських складських потужностей, які стають легкою мішенню для ворога, бізнес переходить до стратегії «дрібних кроків». Це означає зберігання продуктів невеликими партіями у розосереджених локаціях, що мінімізує ризики втрати критичних обсягів продовольства в разі влучання.

Ще одним важливим елементом нової логістичної мапи стає пряма доставка. Виробники дедалі частіше відмовляються від посередництва великих логістичних центрів, спрямовуючи вантажівки безпосередньо до точок реалізації — супермаркетів та невеликих крамниць. Це дозволяє скоротити час перебування товару на вразливих об’єктах інфраструктури.

Варто зазначити, що такі трансформації неминуче позначаються на зовнішньому вигляді полиць магазинів. Споживачі можуть помітити звуження асортименту певних брендів або видів продукції, проте фахівці наголошують: це технічне рішення, спрямоване на спрощення логістики, а не ознака дефіциту. Кількісно продуктів вистачить усім, просто вибір може стати менш різноманітним у порівнянні з довоєнними часом.

Економічний вимір: скільки коштуватиме безпека тарілки

Природним наслідком перебудови логістичних ланцюгів є зміна собівартості продуктів. Дрібне фасування, збільшення кількості рейсів та децентралізоване зберігання потребують додаткових витрат на паливо, персонал та експлуатацію транспорту. У Мінагрополітики підрахували, що ці чинники безпосередньо вплинуть на цінники в магазинах, проте прогнозоване зростання не має стати критичним для гаманців українців.

За попередніми оцінками Тараса Висоцького, очікуване подорожчання внаслідок логістичних змін не перевищить 2,5%. Це помірна цифра, враховуючи масштаб викликів, з якими стикається аграрний сектор. Щодо найважливішої групи товарів — так званого «борщового набору» — ситуація залишається стабільною. Попри окупацію частини південних регіонів, які традиційно були лідерами з вирощування овочів, фермери з інших областей зуміли переорієнтуватися. Сьогодні потужностей для зберігання врожаю достатньо, а прогнозовані обсяги виробництва овочів повністю перекривають потреби населення.

Цікаво провести паралель із початком 2022 року, коли в перші тижні вторгнення через блокаду портів та розрив сполучень країна справді відчула короткочасний шок. Тоді бізнесу знадобилося кілька місяців, аби налагодити імпорт та переформатувати внутрішні шляхи. Сьогоднішні ж заходи — це не екстрене гасіння пожежі, а планомірна розбудова стійкої системи, яка здатна функціонувати навіть під постійним тиском з боку агресора. Думку про відсутність загрози голоду підтримують і військові експерти, зокрема радник президента Сергій Бескрестнов, який підкреслює, що ворожі удари по логістиці не здатні зупинити продовольче забезпечення великої країни.