Слух погіршився після 50: сірчана пробка, вікові зміни чи привід поспішити до лікаря

Перепитувати співрозмовника, робити телевізор голосніше, губитися в розмові в кафе — ці дрібниці з’являються поступово, і людина часто помічає їх останньою. Зниження слуху після п’ятдесяти трапляється дуже часто, але його причини бувають різні, і частину з них можна усунути за один візит до лікаря.

Сірчана пробка: найпростіша причина

Вушна сірка — природний захист слухового проходу, який зазвичай виходить сам. З віком вона стає сухішою і густішою, а звичка чистити вуха ватними паличками проштовхує її глибше. Так утворюється пробка, що може різко знизити слух, особливо після купання. Прибирає її лікар за кілька хвилин — промиванням або інструментально. Самостійно діставати пробку гострими предметами не варто: легко травмувати барабанну перетинку.

Вікова приглухуватість

Пресбіакузис — поступове зниження слуху через зміни у внутрішньому вусі. Спершу страждають високі частоти: гірше чути дзвінкі голоси онуків, пташок, окремі приголосні, через що мова стає нерозбірливою, особливо в шумі. Процес повільний і симетричний, на обидва вуха. Повернути втрачені клітини не можна, але правильно підібраний слуховий апарат повертає розбірливість мови й соціальне життя.

Отит і проблеми середнього вуха

Відчуття закладеності, тиску, рідини у вусі після застуди чи польоту може свідчити про порушення функції слухової труби або запалення середнього вуха. Такі стани лікуються, і слух зазвичай відновлюється, якщо вчасно звернутися.

Коли потрібно поспішати

Раптова втрата слуху на одне вухо, яка сталася за кілька годин чи днів без видимої причини, — привід звернутися до лікаря негайно. Це так звана раптова нейросенсорна приглухуватість, і шанси на відновлення найвищі, якщо лікування розпочато в перші дні. Так само не варто відкладати візит, якщо зниження слуху супроводжується запамороченням, сильним шумом у вусі, болем чи виділеннями.

Шум у вухах

Дзвін, гудіння чи шипіння у вухах часто супроводжує вікові зміни слуху, але може бути пов’язаний і з тиском, судинами, шийним відділом хребта чи прийомом деяких ліків. Причину шукають разом: отоларинголог оцінює вухо і слух, а за потреби залучає інших фахівців.

Чому не варто відкладати

Дослідження показують зв’язок між нелікованою приглухуватістю і соціальною ізоляцією, депресією та швидшим зниженням пам’яті. Людина, яка погано чує, поступово уникає розмов і компаній. Тому перевірити слух варто навіть тоді, коли здається, що «ще нормально».

Як берегти слух

Найпростіше правило — не чистити вуха глибше за вхід у слуховий прохід: сірка виходить сама, а палички лише проштовхують її далі. Бережіть вуха від гучного шуму — працюючи з електроінструментом, у навушниках чи на концертах. Лікуйте нежить і не літайте із закладеним носом, бо тиск у вусі тоді не вирівнюється. А раз на рік-два після п’ятдесяти варто перевіряти слух так само планово, як тиск чи зір.

Як проходить обстеження

Візит починається з огляду вуха: лікар бачить, чи є пробка, запалення, зміни барабанної перетинки. Далі — камертональні проби й аудіометрія, яка показує, на яких частотах і наскільки знижений слух. Обстеження не потребує жодної підготовки і триває недовго: людина в навушниках натискає кнопку, коли чує сигнал. Пройти огляд у отоларинголога можна в медичному центрі Vita Medical: лікар визначить причину і пояснить, чи достатньо прибрати пробку, чи потрібне лікування або консультація щодо слухового апарата.

Коротко

Погіршення слуху після п’ятдесяти може бути і сірчаною пробкою, і віковими змінами, і запаленням. Перше прибирають за кілька хвилин, друге компенсують, третє лікують. Раптова втрата слуху на одне вухо — привід до лікаря того ж дня.