Виплати під загрозою: чи справді людям з інвалідністю планують скасувати державну допомогу та чого очікувати далі
В Україні тривають дискусії щодо фундаментальної реформи системи соціального захисту, яка може докорінно змінити принципи підтримки громадян з обмеженими можливостями. Міністерство соціальної політики розглядає варіант переходу від радянської моделі «групових виплат» до індивідуалізованого підходу, де пріоритетом стане не фінансова допомога, а надання конкретних послуг та сприяння поверненню людини до активного економічного життя.
Найбільш резонансною частиною пропонованих змін є позиція керівництва відомства щодо третьої групи інвалідності. За словами заступника профільного міністра Дениса Улютіна, існуючий формат виплат для цієї категорії осіб потребує перегляду. Урядовець відверто заявив про відсутність економічної та соціальної доцільності у прямому грошовому утриманні осіб з третьою групою, оскільки, на його думку, такі люди зберігають значний працездатний потенціал і потребують не «субсидій на життя», а інструментів для самореалізації.
## Від радянської опіки до європейської інклюзії
Сучасна українська система соціального забезпечення значною мірою базується на принципах, закладених ще у середині XX століття. Радянська модель передбачала чітку ієрархію груп інвалідності, де держава виступала в ролі опікуна, призначаючи невеликі виплати, що фактично закріплювали за людиною статус «неповносправної» без реальних можливостей для професійної адаптації.
Нинішня реформа, ідеї якої озвучує Мінсоцполітики, покликана зруйнувати цей бар’єр. Основний акцент планується зробити на послугах: фізичній та психологічній реабілітації, професійному перенавчанні та створенні інклюзивних робочих місць. Замість пасивного очікування щомісячної пенсії, держава пропонуватиме алгоритм подолання складних життєвих обставин. Проте саме цей перехід викликає найбільший спротив у суспільстві. Люди, які роками розраховували на фіксований дохід, сприймають розмови про «пріоритет послуг» як спробу держави зекономити бюджетні кошти в умовах війни.
Заступник міністра констатує: запит від громадян часто звучить як вимога залишити виплати недоторканими, водночас розвиваючи сервісну складову. Однак уряд наполягає, що система має стимулювати вихід із кризового стану, а не консервувати залежність від державних дотацій.
## Чинний порядок виплат: що залишається незмінним
Попри гучні заяви та обговорення концепцій, юридично статус-кво для людей з інвалідністю наразі не змінився. Жодних законодавчих актів, які б скасовували чи обмежували право на отримання пенсій для третьої групи, не ухвалено. Будь-які зміни в цій сфері потребують тривалої процедури через Кабінет Міністрів та Верховну Раду, а також врахування безпекових ризиків під час воєнного стану.
Сьогодні розмір пенсій по інвалідності для застрахованих осіб залишається прив’язаним до потенційної пенсії за віком. Згідно з чинними нормами:
1. Особи з першою групою отримують повний обсяг (100%) розрахункової пенсії за віком.
2. Для другої групи цей показник становить 90%.
3. Для третьої групи — 50% від суми, яку б людина отримувала після виходу на заслужений відпочинок.
Наприклад, при розрахунковій базі у 6000 гривень, представник третьої групи має право на 3000 гривень щомісячної підтримки. Окрім цього, існують мінімальні гарантовані розміри виплат, які залежать від страхового стажу та віку отримувача.
Процедура оформлення залишається стандартною: Пенсійний фонд України опрацьовує звернення на підставі висновків МСЕК (Медико-соціальної експертної комісії). Подати заяву можна як особисто, так і дистанційно через електронні сервіси, що особливо важливо для мешканців прифронтових територій чи внутрішньо переміщених осіб.
Наразі риторика міністерства — це декларація намірів. Якщо реформа й розпочнеться, вона, найімовірніше, стосуватиметься тих осіб, які звертатимуться за призначенням статусу вперше після набуття чинності нових правил. Тим часом держава готується до масштабної верифікації всіх отримувачів соціальних виплат, аби переконатися, що допомога надходить саме тим, хто її реально потребує.