Полуниця Азія: повний опис сорту, вирощування та догляд

Якщо ви хоч раз бачили на ринку велику, блискучу ягоду конусоподібної форми з щільною м’якоттю без порожнин і неповторним суничним ароматом — швидше за все, це була саме Азія. Сорт, який народився в Італії, а сьогодні вирощується на присадибних ділянках і промислових плантаціях по всій Україні. Чим він заслужив таку популярність і як отримати максимум від цієї культури?

Походження та реєстрація сорту

Полуниця Азія (NF 421) виведена спеціалістами італійської компанії New Fruits у місті Чезена. У 2005 році сорт офіційно зареєстрований і запатентований. Початково його створювали під умови промислового вирощування в північній Італії, але завдяки вдалому поєднанню смакових і товарних якостей Азія швидко перетнула кордони й стала бажаною гостею у садівників багатьох країн.

Головна якість, що відрізняє цей сорт від інших великоплідних — відсутність порожнин у м’якоті за умови правильного поливу. Поєднання цього з високими адаптивними здібностями зробило Азію однією з найпопулярніших культур для промислового та приватного вирощування. В Україні саджанці активно поширились орієнтовно з 2015 року, і з кожним сезоном попит лише зростає.

Ботанічний опис: кущ, листя, квітоноси

Кущ середньої висоти — 30–40 см, досить розлогий, об’ємний. Листків небагато, але вони великі, яскраво-зелені, злегка зморщені з блиском, прямостоячі. Коренева система потужна і добре розвинена — саме це забезпечує кущу хорошу адаптивність навіть у нових кліматичних умовах.

Вусів сорт утворює помірну кількість: для розмноження вистачить, але засмічувати грядку надмірно не буде. Квітоносів на одному кущі формується багато — 10–12 штук. Вони довгі, міцні, розташовані на рівні листя або нижче. Саме завдяки великій кількості квітоносів сорт відрізняється стабільно високою врожайністю.

Ягоди: форма, розмір, смак

Це головне, заради чого й вибирають Азію.

Форма. Правильна, витягнуто-конічна. При першій хвилі плодоношення можуть траплятися гребінчасті плоди — це нормально і не є вадою. Надалі форма вирівнюється.

Розмір. Середня маса ягоди впродовж сезону — 30–40 г. У першу хвилю плодоношення ягоди значно крупніші: 60–90 г, а окремі екземпляри сягають навіть більше. Причому, на відміну від багатьох інших сортів, Азія не дрібніє до кінця сезону.

Колір і шкірка. Ягоди яскраво-червоні, блискучі. При технічній стиглості кінчик плоду може залишатися біло-зеленим — це сигнал, що ягода ще не зовсім готова. При повному дозріванні колір рівномірно насичено-червоний по всій поверхні.

М’якоть. Щільна, рожева, соковита, без порожнин — що є рідкістю серед великоплідних сортів. Порожнечі всередині знижують товарний вигляд і скорочують термін зберігання. В Азії цієї проблеми немає при правильному поливі.

Смак і аромат. Дегустаційна оцінка — 4,6–4,8 бала з 5. Смак гармонійний, кисло-солодкий, з вираженим суничним ароматом. Вміст цукрів — 7,3%, що перевищує показники близьких «родичів» від New Fruits: Альби (5,9%) та Роксани (6,1%). Смак не змінюється після термічної обробки або заморозки.

Строки дозрівання і врожайність

Азія належить до середньо-ранніх сортів. Плодоношення розтягнуте приблизно на 3 тижні. На півдні України перші ягоди з’являються у другій половині травня, у центральних регіонах — ближче до початку–середини червня.

Дозрівання рівномірне, ягоди зручно збирати. Один кущ стабільно дає 1,0–1,2 кг, а при гарному догляді і до 2 кг за сезон. Продуктивність зберігається протягом 4 років без помітного зниження.

Переваги та недоліки сорту

Переваги:

Великі, красиві ягоди без порожнин із відмінним товарним виглядом. Висока та стабільна врожайність з сезону в сезон. Щільна м’якоть витримує транспортування без втрати якості. У прохолоді ягоди зберігаються 5–7 днів. Підвищена стійкість до борошнистої роси та хлорозу. Підходить для відкритого й закритого ґрунту та вирощування у мішках. Смак зберігається при заморозці та переробці. Висока адаптивність до різних кліматичних умов.

Недоліки:

Вимогливість до агротехніки — без належного догляду потенціал сорту розкривається лише частково. Потребує зимового укриття в більшості регіонів. Схильна до павутинного кліща — садівники відзначають, що кліщ збирається на Азію охочіше, ніж на інші сорти. Може хлорозити при дефіциті заліза на карбонатних ґрунтах.

Де садити: вимоги до ґрунту і місця

Азія — сонцелюбний сорт. Ділянка має бути відкрита, добре освітлена, захищена від холодних протягів.

Найкращий ґрунт — суглинок або супісок. Оптимальний рН — 5,5–6,5. Якщо показник вищий, ґрунт вапнують з розрахунку 300 г на кв. м або вносять 2 склянки золи на кв. м. Надлишкова кислотність так само небажана.

Полуниця не терпить близького залягання ґрунтових вод, але й підвищена ділянка їй не підходить — там вона страждатиме від нестачі вологи. Перед посадкою ґрунт перекопують, видаляють коріння бур’янів, вносять перегній або компост, перепрілий гній, верховий торф, золу та сечовину.

Посадка полуниці Азія

Садять навесні або в кінці літа — серпень–вересень. Плодоношення розпочнеться наступного сезону.

Відстань між кущами в ряду — 40–50 см, між рядами — 60–70 см. Центральна розетка листків має злегка виступати над рівнем ґрунту. Занадто глибока посадка — кущ відмовляється плодоносити. Занадто висока — слабке плодоношення і ризик вимерзання.

Після посадки рясно поливають і мульчують шаром рихлої органіки товщиною не менше 5 см. Мульча утримує вологу, стримує ріст бур’янів і знижує ризик гнилей. Перед висадкою ґрунт варто обробити мідним купоросом (50 г на відро води) — це захистить від розвитку кореневих гнилей.

Полив і мульчування

Азія чутлива до режиму зволоження. Саме від поливу залежить, чи будуть ягоди щільними та без порожнин всередині. Поливають регулярно, не допускаючи пересихання ґрунту, але й без перезволоження. Найкраще підходить крапельний полив — листя і ягоди залишаються сухими, що знижує ризик грибкових захворювань.

Мульча із соломи, тирси або агроволокна суттєво скорочує кількість поливів і зберігає структуру ґрунту.

Підживлення: коли і чим

Висока врожайність Азії пов’язана із значним виносом поживних речовин. Підживлення — обов’язкова умова для отримання хорошого врожаю.

Рання весна (квітень): азотні добрива — розчин перепрілого гною (1:10), пташиного посліду (1:15) або сечовини з золою (50 г + 2 ст. золи на 10 л). Азот стимулює наростання зеленої маси.

Перед цвітінням (початок травня): повторне азотовмісне підживлення з додаванням фосфору для закладки бруньок.

Під час цвітіння та дозрівання: перехід на калійні добрива — настій курячого посліду, калійна селітра або комплексне добриво «Кеміра-Універсал».

Після збору врожаю: фосфорно-калійне підживлення — 30–40 г суперфосфату та 20 г калійного добрива на 10 л води. Це підживлення готує кущ до наступного сезону.

Корисне доповнення — позакоренева обробка 3% розчином сечовини у серпні для закладки квіткових бруньок і чотириразове обприскування розчином бору кожні 3–4 дні в період цвітіння. Таке підживлення збільшує кількість зав’язей і розмір ягід.

Хвороби і шкідники

Борошниста роса. Азія має підвищену стійкість до цього захворювання, тому окремих профілактичних обробок зазвичай не потрібно.

Хлороз. Виникає на карбонатних ґрунтах при дефіциті заліза. Листя жовтіє до лимонного відтінку. Лікування: позакоренева обробка залізовмісними препаратами та полив теплою водою.

Павутинний кліщ. Головна проблема сорту. Необхідна регулярна профілактична обробка акарицидами, особливо в спекотну і суху погоду.

Сіра гниль. Виникає при перезволоженні та загущуванні посадок. Профілактика: мульча, крапельний полив, видалення старого листя.

Попелиця. Контролюється стандартними інсектицидами або народними засобами — розчином господарського мила чи часниковим настоєм.

Загальна рекомендація: перед сезоном обробляють ґрунт мідним купоросом — це знизить ризик більшості грибкових захворювань одразу.

Розмноження

Найпростіший і найефективніший спосіб — вусами. Сорт утворює вуси в помірній кількості, тому всі видаляти не варто: залишають частину для отримання розеток-дочок. При нестачі вусів практикують ділення куща. Насінний спосіб використовується виключно для селекційної роботи.

Зимівля

Морозостійкість у сорту середня. На півдні України Азія може зимувати без укриття. У центральних і північних регіонах кущі обов’язково накривають на зиму соломою, лапником або агроволокном. Потужна коренева система допомагає рослині відновлюватися після суворих зим навіть у нетипових кліматичних умовах.

Збір та зберігання врожаю

Ягоди збирають у сонячну погоду, коли вони повністю забарвлені в яскраво-червоний колір. Укладають в один ряд у підготовлену тару — щільна м’якоть витримує транспортування без пошкоджень.

У прохолодних умовах полуниця Азія зберігається 5–7 днів без втрати товарних якостей. Ягоди чудово переносять глибоку заморозку — смак і аромат після розморожування практично не змінюються. Сорт рівною мірою підходить для споживання у свіжому вигляді, приготування варення, компотів, джемів, заморозки та промислового продажу.

Порівняння з іншими популярними сортами

Характеристика	Азія	Альба	Роксана	Клері
Строки дозрівання	Середньо-рання	Рання	Середньо-рання	Рання
Маса ягоди	30–90 г	25–50 г	25–40 г	20–40 г
Смак (бали)	4,6–4,8	4,2	4,5	4,3
Транспортабельність	Висока	Висока	Дуже висока	Висока
Вміст цукрів	7,3%	5,9%	6,1%	~6%
Зимостійкість	Середня	Середня	Середня	Середня

За смаком серед середньо-ранніх сортів Азія займає лідируючу позицію.

Висновки

Полуниця Азія — вибір тих, хто готовий приділяти ягідній культурі належну увагу і хоче отримати натомість максимальну віддачу. Це не невибагливий сорт, який росте сам по собі. Але витрати на агротехніку повністю виправдовуються: великі, смачні, красиві ягоди, стабільна врожайність протягом 4 років, чудова транспортабельність і прекрасні товарні характеристики.

Для дачника — це задоволення від соковитих ягід і заготовок на зиму. Для фермера — ліквідний продукт, який добре виглядає на прилавку та витримує перевезення.