Рейтинг пенсій по областях: де в Україні отримують найбільші та найменші виплати

Географія виплат: де в Україні пенсіонери отримують найбільше

Статистичні дані Пенсійного фонду України станом на весну 2026 року демонструють чітку тенденцію до зростання середнього розміру пенсійних виплат, проте регіональний дисбаланс залишається відчутним. На сьогодні середній показник по країні зафіксований на позначці 7 236,49 гривні. Попри загальну позитивну динаміку — а це приріст у 14% порівняно з минулим роком — купівельна спроможність літніх людей не демонструє радикального покращення через інфляційні процеси та стрибки цін на базові товари й послуги.

Традиційним лідером за рівнем забезпеченості пенсіонерів залишається столиця. У Києві середній розмір виплат наближається до психологічної позначки у 10 тисяч і становить 9 863,73 гривні. Такий високий показник пояснюється концентрацією у місті державних службовців, науковців та колишніх працівників великих підприємств із високими офіційними окладами, що безпосередньо впливає на розмір нарахованої допомоги.

На протилежному боці рейтингу опинилася Тернопільська область. Жителі цього регіону в середньому отримують 5 612,46 гривні. Така різниця, що сягає понад чотири тисячі гривень між столицею та обласними центрами Західної України, свідчить про глибоку нерівність у структурі економіки та рівні заробітних плат попередніх десятиліть, які тепер трансформувалися у відповідні пенсійні бали.

Загалом структура пенсійного забезпечення в країні виглядає доволі сегментованою. Найчисельніша категорія отримувачів — понад 3,6 мільйона осіб (або 36,5% від загальної кількості) — претендує на виплати у діапазоні від 5 до 10 тисяч гривень. Це та частина населення, яка змогла сформувати достатній стаж та мала доходи на рівні середніх або вищих за середні впродовж трудової діяльності.

Демографічні виклики та трансформація пенсійної системи

Аналізуючи поточний стан справ, неможливо ігнорувати тривожну демографічну динаміку. Окрім суто фінансових показників, ПФУ фіксує стрімке скорочення кількості самих отримувачів виплат. Природні процеси, міграція та наслідки повномасштабної агресії призвели до того, що щорічно чисельність пенсіонерів зменшується приблизно на 170 тисяч осіб. Загалом за чотири роки великої війни Україна втратила близько 740 тисяч пенсіонерів.

Це створює подвійне навантаження на солідарну систему. З одного боку, зменшення кількості отримувачів має теоретично розвантажувати бюджет Фонду, з іншого — зменшується і кількість офіційно працевлаштованих осіб, які своїми внесками формують ресурс для виплат. Історично українська пенсійна модель завжди перебувала у стані дефіциту, проте нинішня ситуація вимагає ще більш жорсткого адміністрування.

Саме тому правила виходу на заслужений відпочинок продовжують посилюватися. До 2028 року вимоги до страхового стажу зростатимуть, що змусить багатьох громадян працювати довше або шукати альтернативні способи накопичення капіталу на старість. Офіційна статистика підтверджує: перехід до ринкових відносин та поступова відмова від зрівнялівки призвели до того, що розмір пенсії тепер є дзеркалом не лише соціальної політики держави, а й індивідуального трудового шляху кожного українця.

Попри те, що цифри у звітах зростають, для більшості пенсіонерів головним викликом залишається не номінальна сума на картковому рахунку, а її здатність покрити витрати на медикаменти, комунальні послуги та харчування. В умовах нестабільної економіки навіть 14-відсоткова індексація часто сприймається лише як механізм виживання, а не як інструмент забезпечення гідної старості. Проблема розриву між найбільшими та найменшими виплатами в розрізі областей лише підкреслює необхідність подальшого реформування системи, яка б нівелювала такі різкі територіальні контрасти.